ВАС ВІТАЄ БІБЛІОТЕКАР

РЕВА АНТОНІНА МИКОЛАЇВНА!!!

В БІБЛІОТЕКУ ЗАПРОШУЮ  ВАС!

 ВІДКРИТІ ДВЕРІ В МЕНЕ ВЕСЬ ЧАС!                                                                                 З ДЕВ`ЯТОЇ ГОДИНИ ДО ТРИНАДЦЯТОЇ  ЖДУТЬ ВАС КНИГИ І ГЕРОЇ НА ОБКЛАДИНЦІ.     ПРИМІЩЕННЯ В МЕНЕ СВІТЛЕ, ПРИВІТНЕ,
ДУШЕВНИМ ТЕПЛОМ І ЛЮБОВ`Ю ЗІГРІТЕ.
ВІДКРИТЕ ДЛЯ ВСІХ, ХТО БАЖАЄ ВСЕ ЗНАТИ.
ДО ВАШИХ ПОСЛУГ АТЛАСИ, КАРТИ,
ПІДРУЧНИКИ, ДИСКИ І СЛОВНИКИ.
Я ВАМ ДОПОМОЖУ У ВСЬОМУ, ЗАВЖДИ.
В ШКОЛІ НАШІЙ ВСІ ОБДАРОВАНІ ДІТИ,
У МЕНЕ ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ, ЩО ДІЄТЬСЯ В СВІТІ.
НА ВАС ТУТ ЧЕКАЮТЬ ГАЗЕТИ, ЖУРНАЛИ.
ЗАХОДЬТЕ ЧАСТІШЕ ДО АНТОНІНИ!

Бібліотечний урок "У гостях у казки"

Анкета учасника

Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека – 2017»

                                 Бережіть книгу

(Бібліотечний урок для учнів 2-3 класів)

Мета: Виховувати у дітей почуття особистої відповідальності за книгу, навчати берегти і лю­бити книги, розвивати потребу в знаннях. Оформлення:

Плакати: "Книга — джерело знань", "Нам без книги ніяк не можна", "Дружба з книгою — це свято. Не було б його у нас, ми не знали б так багато про новий і давній час".

Загадки:
І. "Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а говорить."
2."Дивишся — чистенька, погладиш — гладенька, а читати станеш — спіткнешся."
Прислів'я:

"Хто   з   книжкою   дружить,   той   ніколи   не тужить".

"Хто багато читає, той про все знає". Книжкова виставка "Книги - наші друзі":

1. Новосели нашої бібліотеки.

2. Відремонтувати книжку може кожний із вас.

3.Кращі читачі бібліотеки.

Хід уроку
Бібліотекар: Діти, сьогодні ми поговоримо про наших великих друзів — книги, з них ми дізнає­мось про все, що нас оточує. Вони допомагають у навчанні. З книгами ми знайомимося ще за­довго до школи. Вам їх читали батьки, бабусі й старші брати і сестри, а ви лише розглядали ма­люнки. А зараз самі вмієте читати. Діти пригадують книжки, які вони читали, про які щось знають. (Залежно від того, які книжки вони називають, — вести бесіду). Бібліотекар: Погляньте на свої підручники. Ба­чите, які вони охайні, гарні. Це книжки, за яки­ми ви навчаєтесь цілий рік. Потім ними корис­туватимуться інші учні. Підручники ви одер­жали безкоштовно, так само берете книжки в шкільній  та  інших  бібліотеках  безкоштовно. Книги потрібно берегти. Дівчинка:

В кожнім домі, в кожній хаті —

У містах і на селі,—

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

Дружба з книжкою — це свято,

Не було б його у нас,

Ми б не знали так багато

Про новий і давній час. Входить Королева-книга (робить кілька тан­цювальних па). Виходить із книжкою в лапках Зайчик:

Скільки в небі зірочок,

Скільки в лісі квіточок,

Скільки крапель у Дніпрі —

Стільки книг на Землі

Діти, ви читаєте гарні книжки з нашої біб­ліотеки. Чи ж бережете бібліотечні книжечки? (Діти відповідають)

Зайчик: І я люблю читати книжки і люблю ходити до бібліотеки. Там беру книжки і вчасно їх повертаю, щоб читали інші читачі. Бажаю і вам стати гарними читач .ми. (Зайчик виходить). Королева-книга: Ну ось ми й зустрілися, мої маленькі, добрі друзі. Рада вітати вас у своєму царстві. Огляньте моє володіння, познайомтесь із його мешканцями. Куди б ви не пішли, скрізь із вами будуть друзі-книги. В майбутньому ви познайомитесь із всіма мешканцями нашого царства — а їх у нас багато. Тут герої книжок, барон Мюнхаузен, дідусь Хоттабич, Попелюш­ка, герої українських казок Котигорошко, Вернидуб.

До нас мають прийти герої казок, а щось дов­го ніхто не приходить.

Зяйчик(з-за куліс): Відчиняйте двері, прошу. Королева-книга: Хто це стукає до нас? Зайчик:

Це чарівний листоноша

Кожен день в той самий час. (Вбігає   зайчик;   у  руці   телеграми,    красиво оформлені, з малюнками тих героїв, хто їх наді­слав).

Королева-книга:   Телеграми?   Цікаво,   цікаво, хто ж їх нам послав? Зайчик (поглянув): А вони без підписів. Королева-книга: Читай, зайчику, а діти нехай відгадають, від кого ці послання. Зайчик (зачитує телеграми):

1. Дуже засмучена, Мишка випадково розбила моє яєчко, прийти не зможу (Курочка-Ряба із одноіменної народної казки).

2.  З'їв семеро козенят, болить живіт — (Вовк із казки "Семеро козенят").

3.  Пришліть нам, будь ласка, краплі. Ми жабка­ми нині об'їлись, і в нас животи розболілись. (Чаплі із казочки К.Чуковського "Лікар Айбо­лить")

4.  Ніяк не витягнемо рі¹ ку. Тому прибути не зможемо. (Дід та баба з народної казки "Ріпка"). Королева-книга: Ну, що ж, причини поважні. Входить лікар Айболить. Королева-книга: До нас у гості завітав... Хто

це, діти

Діти: Лікар Айболить.

Лікар Айболить: Правильно, діти. Добрий день! Пробачте, що запізнився. Я приймав хворі книжки. Так-так, не дивуйтеся. Книжки теж, на жаль, хворіють. Щоправда, вони не вміють каш­ляти й стогнати, вони не можуть поскаржитися.

але вони якось непомітно починають бліднути, жовтіти, сохнути й розсипатися на окремі сто­рінки.

За сценою стогін. Виходить, шкутильгаючи, не­охайна книжечка.

Королева-книга: Що сталось, книжечко? Хто тебе образив?

Книга: Ой, я втекла від дівчинки, яка мене била і зовсім не берегла.
Вибігає дівчинка.

Дівчинка: А, ось ти де, книжечко моя дорого­цінна! Я тебе скрізь шукаю, а ти тут. Я ж тобі нічого поганого не зробила, тільки вдарила то­бою кілька разів свого сусіда по парті та вчора забула тебе у дворі, а вночі пішов дощ. Ранком я пішла тебе шукати, і ось де ти. Книга: Королево, я не хочу повертатися до цієї дівчинки. Заберіть мене до себе у бібліотеку. Королева-книга: Добре, ми тебе полікуємо у книжковій лікарні, а потім ти разом з усіма кни­жечками стоятимеш на чистій полиці та чита­тимуть тебе тільки гарні, добрі діти, які не за­лишатимуть тебе під дощем. Дівчинка: А я буду без книжки? Я ж її дуже-дуже люблю. Айболить:

Є в нашому домі

Двері заповітні,

Ще не всім відомі,

Та до всіх привітні.

В книжковій лікарні,

У новім будинку,

Я щодня працюю

Не одну годинку.

Хто навчитись хоче

Книжки лікувати, 

Приходьте, будь лайка,

Буду вас навчати.  Королева-книга: Забирай, Айболите, книжечку в лікарню, а дівчинка нехай прочитає і запам'я­тає правила поводження з книжкою. (Дає їй пла­кат).

Айболить і Книжка виходять. Дівчинка (читає і коментує):

1. Беріть книги чистими руками. (А я їх ніко­ли не мию).

2.  Не перегинайте книжки, від цього випада­ють сторінки. (А ви теж перегинаєте книжки, як і я?)

3.  Не кладіть у книжку олівців та інших пред­метів, від цього вона рветься. (Ніколи б не поду­мала).

4. Не загинайте сторінки, користуйтесь за­
кладками. (А в мене їх немає)

5.  Не читайте книжки під час їжі. (А коли ж?)

6.  Щоб книга чи підручник довше служили вам, обгорніть їх. (А у мене ж жодний підруч­ник не обгорнутий).

Королева-книга:  Чи запам'ятали ці  правила, діти? А ти, дівчинко?

Дівчинка: Я все зрозуміла, обов'язково виправ­люсь. Можна, я піду в книжчину лікарню, про­відаю свою книжечку, а може, допоможу Айболитові. До побачення, діти. (Вибігає). Королева-книга: Любі друзі, бережіть книги, любіть їх. До побачення, діти. Всі діти: До побачення, Мудра Королево-Книго! Бібліотекар: Дорогі діти.  Книжки дуже люб­лять охайних читачів, тоді довго їм служать. А ми бачимо, що не всі діти, на жаль, можуть похвалитися бережним ставленням до книги. Як образливо буває, коли після неохайних читачів розірвану книжку неможливо видати іншим. Дівчинка:

Книги дружать з дітворою.

Полюби їх у житті —

І улюблені герої

Будуть друзями

Підводяться підсумки в путі.

Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброму навчать —

Працювати і учитись.

      Україну шанувать!
Підводяться підсумки уроку.

Мандрівка по книжковому місту

Екскурсія по бібліотеці для учнів 1-2 класів
Добрий день, діти! Ми зустрілися з вами для того, щоб познайомити вас з нашою шкільною бібліотекою.

Бібліотека — це справжнє "книжкове місто": тут є свої вулиці й площі, палаци й будинки, є й свої мешканці, а мешканці — це звичайні книги.

У кожної книжки є свій "дім", а у "домів" є адреса. Адреса написана на ось такому полич­ковому розподільнику. Це може бути літера — і тоді ми знаємо, що тут "живуть" книжки, назви яких  починаються   на  цю  букву,   або  такою буквою починається прізвище письменника, що написав дану книжку, і тоді ми знаємо, що тут живуть книжки, написані цим письменником.

А буває, що книжки живуть не тільки на простих книжкових полицях, а й у справжніх палацах — на так званих книжкових виставках. Подивіться на наші книжкові виставки, їх де­кілька.

На одній книжковій виставці, яка має назву "Боже Єдиний, Великий, нам Україну збере­жи!",  живуть   книжки,   що  розповідають   про життя українського  народу,  його звичаї,  про письменників, які прославляли Україну.

На виставці "Календар народних свят" жи­вуть книжки, які розповідають про свята укра­їнського народу.

На книжкових виставках бібліотекарі завжди виставляють найкращі книги. /Є книг багато — радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

А сторінки, немов могутні крила;

Читай, лети на горду висоту.

Розкрили книгу — значить, ми відкрили

Нову країну — мрію золоту.

І всі ці книжки стоять на своїх полицях, кож­на на своєму місці, й чекають читачів. Тихо в бібліотеці, стоять книжки, мовчать. Але тільки візьмеш книжку в руки, відкриєш першу сто­рінку — і почне вона розповідати.

"Давно колись жила в одному селі маленька дівчинка, та така красуня, що кращої за неї, мабуть, ніхто й не бачив. Мати любила її до нестями, а бабуся пошила для внучки гарненьку червону шапочку, яка була їй так до лиця, що дівчинку всі почали звати — Червона Шапочка".

Ви вже здогадалися, яку книжку ми відкри­ли? Це казка Ш.Перро "Червона шапочка". Вам вже знайома ця книга. Знайомі вам й інші книж­ки, вам читали їх батьки, коли ви ще й говорити добре не вміли. А зараз згадаємо ваші перші улюблені книжки, побачимо, як ви знаєте казки та загадки:

1)  Назвіть, хто це:

Я по коробу метений,

на яйцях спечений, -

Як од баби та от діда втік,

Так і од тебе втечу!                                                                                                 (Колобок)

2) На сонечко я схожий
і сонечко люблю,

до нього повертаю

голівоньку свою.                                                                                                 (Соняшник)

3) В якій казці і хто варив таку смачну страву:
"Узяв і м'яса, й картоплі, й буряків —
усього-всього, покришив дрібненько, склав у
глечик з вузькою шийкою та й каже:

— Призволяйся, люба приятелько, не соромся!"

                                                                                                                       (Лисичка і журавель).

4) Навколо нас в'ється, а в руки не дається.

                                                                                                                                                      (Вітер).

5) В яких звірів перетворюється Людоїд на прохання Кота.

(Лев та маленька Мишка).

6) Не кущ, а з листочками.
Не сорочка, а зшита.
Не людина, а говорить.

(Книга)

7) Був собі дід Андрушко, а в нього баба Марушка, а в баби дочечка Мінка, а в дочки собачка Хвінка, а в собачки — киця Варварка, а в киці — вихованка — мишка Сіроманка.

(Ріпка)

8)  Відгадай загадку:

Малий собака не гавкає, не кусає, а до хати не пускає.        (Замок)

9)  3 якого вірша цей уривок:
"Рано-вранці на світанку

Умиваються качата, кошенята, й мишенята, І жучки, і павучки.

Тільки ти не умивався, замазурою зостався, І втекли від замазури і штанці, і чобітки.

(Чуковський. "Миидодір")

10) Як звати героя української казки, якому в
скрутну годину допомогло гусеня?

(Телесик)

11)  Хто так казав:

"Не полечу з вами, як була я в лужку,
Виломила ніжку, а ви полинули, мене покинули".                                 
                                                                                                                       (Кривенька качечка)

12) В якій казці козенята відчинили двері та й зникли десь

(Вовк та козенята)

13) 3 якої казки ця пісенька:
— Котику - братику!

Несе мене Лиска за кленові ліси,

За крутії гори, за бистрії води — порятуй мене!

(Лисичка. Котик і Півник)

14) Хоч і неписьменний, а весь вік пишу.

(Олівець, перо)

15) Куди впали стріли старших братів Івана-царенка.

                                                                                 (У іншому царстві, на княжий двір)

16) Коли нема — мене чекають, коли прийду — усі тікають.

(Дощ)

17) Хто казав ці слова:

—  Ловись, — каже, — рибко, велика та все велика!

—  Ловись, рибко, велика та все велика.

 (Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат)

18) Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо.

(Рукавиця)

19) Що несла у кошику Червона Шапочка?

(Пиріжок та горщечок масла)

20) Хто мовчить, а сто дурнів навчить.

(Книга)

21) Де жили всі ці звірі:

—  Мишка - шкряботушка,

—  Жаба - скрекотушка,

—  Зайчик - побігайчик,

— Лисичка - сестричка та Вовчик - братик.

(Рукавичка)

22) У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється, без води умиється.       (Кіт)
23) Хто це така:

"За три копи куплена, півбока луплена. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами, Хвостиком замету, тут тобі й смерть".

(Коза-дереза)

24) Сидить пані у жупані, хто її роздягає, той
сльози проливає.

(Цибуля)

25) 3 якої казки цей бичок:

"Я бичок-третячок, смолою засмалений".

(Солом 'яний бичок)

26) Дуже я потрібна всім —
І дорослим і малим.
Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.                                                                                           (Книга)

Ви вже багато книжок прочитали, але є ще дуже багато книжок невідомих для вас, які чека­ють на вас, чекають, коли ви станете дорослі­шими та й прочитаєте їх.

Скільки в небі зірок,

Скільки в лісі квіток,

Скільки крапель в Дніпрі —

Стільки книг на землі.

Гортаючи сторінки книжок, ви мандруєте в чарівні країни, де живуть Маленький Мук, Буратіно, Цибулино, барон Мюнхаузен, Незнайко та його друзі, старий ХаттаБич та багато інших героїв книг. Сторінку за сторінкою із захоп­ленням будете ви читати повість-казку О.Волкова "Чарівник Смагардового міста" про приго­ди дівчинки Еллі та її друзів. Страшила, Заліз­ного Дроворуба та боягуза Лева.

Якщо ви любите веселі та смішні історії, то я вам раджу прочитати книги М.Носова, Рауда, Ліндгрен.

Разом з книгою ви побуваєте на морському дні, де серед коралів і морських зірок живе цар; послухаєте пісні, які співає Садко морському царю; попливете за маленькою Русалочкою, яка закохалась у прекрасного принца і побажала стати людиною; підніметесь до зірок у ракеті, помандруєте по лісах, озерах і горах.

Книги допоможуть вам відкрити чарівні та­ємниці планет і зірок, розгадати таємниці при­роди. Але для цього потрібно багато читати. Книг, які є у вас вдома, напевно, не вистачить. Де ж їх узяти? Різних і цікавих?

Звичайно, у нашій бібліотеці. Подивіться на­вкруги. Як багато тут книжок! Ставши читачами нашої бібліотеки, ви будете брати книги тут, в цій кімнаті, додому, а прочитавши книгу, обов'язково повернете сюди, в бібліотеку. Це місце, де книги видаються додому, називається абонементом.

А допоможе вам розібратися у книжковому світі бібліотекар.

Бібліотекар — це мов провідник, Що книжний світ нам відкриває,

Цю працю любить, до неї звик.

Чарівний світ цей добре знає.

Бібліотекар чудово знає літературу, часто розмовляє з дітьми про книги, допомагає стати добрими та справжніми читачами.

Ставши читачами шкільної бібліотеки, ви повинні цінувати книгу — джерело знань, дуже бережливо ставитись до книжок, а ще ви по­винні запам'ятати правила поводження з книж­кою та правила користування бібліотекою.

1.        Беріть книги чистими руками. (А є такі діти, що їх ніколи не миють).

2.        Не перегинайте книжки, від цього випадають сторінки.

3.        Не кладіть в книгу олівців, від цього вона рветься. (Про це ви, мабуть, ніколи не дума­ли?)

4.   Не загинайте сторінки, користуйтесь заклад­ками. (А у вас вони є?)

5.        Не читайте книги під час їди!

6.        Щоб книга чи підручник довше служили вам, обгорніть їх. (А у вас обгорнуті книги?) Запам'ятали ви ці правила, діти?

А ось правила користування бібліотекою, які теж треба знати:

1)        Вибрані для читання книжки можна тримати вдома не більше ЗО днів, тому що їх хочуть прочитати ще багато твоїх товаришів.

2)   Якщо в тебе змінилась адреса — повідом про це бібліотекаря. А якщо ти від'їжджаєш з міста назовсім, то обов'язково поверни всі бібліотечні книжки.

3)   І останнє. Це для тих, з ким трапилась біда, — випадково загубилась бібліотечна книга. Сам, без нагадувань прийди до бібліотеки і розкажи про це. Бібліотекар завжди допо­може тобі, підкаже, яку книгу можна принес­ти замість загубленої.

4)   А почитати журнали або книги, які є в біб­ліотеці в одному примірнику і тому не вида­ються додому (приклад), можна в читаль­ному залі.

На найвиднішому місці розміщено словники, енциклопедії, інші книги довідкового характеру.

А щоб ви добре зрозуміли, чому треба шану­вати і берегти книжку, послухайте, яка пригода трапилась із хлопчиком Васильком, який не ду­же чемно поводився з книгою.

Отак вчора ліг він спати та й узяв книжку перед сном почитати. Лежить Василько, читає і задрімав. І сниться Василькові, що він сам книжка.

От бере його, книжку Василька, Оленка, що теж не дуже поважає книжку, бере, читає й водночас обідає. Борщ із ложки — кап! — та на Василька-книжку. Йому пече, йому неприємно.
що на нього борщ капає, та нічого не вдіє Ва­силько, бо він книжка.

А потім ухопили Василька-книжку Михайлик і Вова та давай на ньому різні дурниці пи­сати. "Читав Вова", "Цікава книжка", "Колька-дурак" — отаке понаписували, так ніби хтось у грязюку перо вмочив та й бруднить Василька-книжку! Далі ще гірше!

Оленка почала Василька-книжку ножицями різати — малюнки вирізувати. Болить Василь­кові, аж "рятуйте!" хоче крикнути...

Тільки-но Оленка ножиці прийняла, як хтось гарячу праску поставив на Василька-книжку. Горить Василько-книжка, дим із нього йде. Пече йому.

Уже Василько-книжка — не книжка, а саме шмаття, в яке загорнула Оленка свій сніданок. Так гірко та боляче зробилось Василькові, що він аж прокинувся.

— Ой, що зі мною зробили?!

А потім, здогадавшись, що то був сон, зітх­нув легше. А зітхнувши, подумав та й гасло про книжку склав: «Бережи книгу — це твій друг!»

І ніколи вже не псує Василько книг та й това­ришів соромить, коли хтось із них не береже книжку.

Пам'ятайте правила поводження з книгою, бережіть книги, адже скільки цікавого і захоп­люючого можна знайти на їхніх сторінках!

А в давнину звичайної нашому оку книжки не було. Люди писали на плоскому камінні, сті­нах печери, а згодом на глиняних табличках. Розмочували глину, робили з неї невелику плас­тину і на мокрій поверхні писали спеціальною паличкою. Потім табличку сушили на сонці або випалювали на вогні, щоб вона не кришилася. Та хіба в такий спосіб багато напишеш! До того ж книжки з глини були надто важкі й незручні.

Деякі народи використовували для письма листя папірусу — болотяної рослини, яка росте в далекій Африці. А декому слугувапи для цього дерев'яні дощечки. На них металевими писалами видряпували букви.

Згодом людина навчилась робити книжку з пергаменту — тонкої телячої шкіри.

Вони були більш зручні і легкі, але дуже до­рогі. На виготовлення однієї книжки потрібно було наготувати шкурок із цілої череди телят.

Справжній папір навчилися робити близько двох тисяч років тому. Перші книжки на ньому писали, а не друкували. Це була нелегка й дуже кропітка робота.

Та зовсім нове життя почалося у книжки, коли винайшли друкарський верстат. Понад 400 років тому в старовинному українському місті Острозі був надрукований найперший "Буквар". Минув ще який час — і друкована книжка стала

постійним нашим супутником, щирим другом і порадником.

Я ж зовсім забула, ми хотіли на це свято за­просити гостей, але вони не приїхали, бо не змогли, а прислали тільки телеграми. Та вони без підписів. Я зараз їх зачитаю вам, а ви спро­буйте відгадати, від кого ці послання.

1.   "Дуже засмучена, Мишка випадково розбила
моє яєчко, прийти не зможу".

("Курочка Ряба ")

2.  "З'їв семеро козенят, болить живіт".

("Вовк і семеро козенят ")

3.   "Пришліть нам, будь ласка, краплі.

      Ми жабками нині об'їлись і в нас животи розболілись".

(Чуковський. "Телефон")

4.  "Дорогі гості, допомагайте — Павука-злодія
зарубайте".

(Чуковський. "Муха-цокотуха ")

Ось і надійшла до кінця наша з вами зустріч, і на завершення я хочу побажати вам бути ак­тивними читачами нашої бібліотеки, берегти книгу, охайно з нею поводитися і все життя не розлучатися з дорогим другом — книгою

Бачить — не бачить.

Чути не чує.

Мовчки мудрує,

Часом захоче —

Правди навчає.

Іноді бреше.

Всіх звеселяє

Люба розмова —

Будемо, діти,

з нею довіку

Жити — дружити.

Хто ж то такая?

В світі щаслива,

мудра, правдива

І жартівлива.

Як не вгадали —

Стану в пригоді:

Річ коротенька —

Книжка, та й годі.

(Леонід Глібов)

Літературна гра

Бібліотека - книжковий дім

Тут книги розумні спокійно живуть

У тихій величній світлиці.

А двері широкі відкриті ведуть

До знань золотої скарбниці.

Діти, в який би дім ви не зайшли, в якій би родині не побували, скрізь обов'язково побачите книги: в шафі, на полицях, на столі, в шкільно­му ранці, а у декого навіть під подушкою. Книги порівнюють із ріками, які напувають планету му­дрістю. Книга - вікно у світ. Ніщо не може по­рівнятись із нею. Але щоб зрозуміти книжки своїх улюблених письменників, потрібно постійно пра­цювати і не шкодувати на це ні часу, ні сил.

Уміння вдумливо читати кожну книгу збагатить ваше життя, зробить його більш цікавим і наповненим. А навчать вас цьому не тільки ваші батьки або вчите­лі, а й господарі будинків, які звуться - бібліотека. Що ж таке бібліотека? Слово «бібліотека» - грецького походження, а перекладається так: «бібліо» - книга, «тека» - зберігання. Чи замислювались ви, скільки книг повинно бути у домашній бібліотеці? «Інтелігент­ній людині достатньо мати бібліотеку в сто книг, але ці сто книг потрібно вибирати все життя». Ці слова належать російському письменникові О. Блоку.

Діти! Кожен із вас є читачем нашої бібліотеки. Вас чекають зустрічі з письменниками, поетами, ви будете брати участь у проведенні різних свят, літературних ігор. Із кожним роком ви будете ставати старшими і більш підготовленими читачами. І де б ви не навча­лися надалі, ви повинні самостійно орієнтуватись при виборі книг у бібліотеці. Сьогодні я хочу пересвідчи­тись, чи готові ви до цього. Тому вирішила провести гру під назвою «Бібліотека - книжковий дім». За до­помогою запитань визначимо трійку гравців першого туру. Отже, визначаємо першу трійку гравців.

1. Де починається життя книги? (У лісі)   .

2. Що допомагає швидко знайти в книзі потріб­ний вірш, оповідання, казку? (Зміст)

3. Як називається переписана від руки книга? (Рукопис)

4.   Чого боїться книга? (Дощу, снігу, брудних рук)
Відбір другої трійки гравців.

1. У школі ти школяр (школярка), а хто ти в бібліотеці? (Читач (читачка)

2. Як називають забудькуватих читачів? (Борж­ник)

3. З чого починається книга? (З обкладинки)

4. Назвіть дитячі журнали? («Барвінок», «Пізнайко», «Чомусик», «Дзвіночок», «Яблунька»)

Відбір третьої трійки гравців.

1. На чому в бібліотеці розташовані книги? (На стелажах)

2. Куди приносить письменник рукопис? (У ви­давництво)

3. Для чого потрібні у бібліотеці книжкові ви­ставки? (Для розкриття фонду)

4. Скільки днів можна читати бібліотечну кни­гу? (15 днів)

Отже, запрошуємо першу трійку гравців. Пред­ставте себе, будь ласка. (Учні представляються).

Завдання першій трійці гравців.

Назвіть відділ, де видаються книги додому. (Абонемент)

- Абонемент - французьке слово, означає право
користуватися.

Вітаємо переможця першого туру. А зараз рекламна пауза (пісня, вірш, танець). Запрошуємо другу трійку гравців. Завдання другій трійці гравців.

- За допомогою чого знайомлять дітей із бібліо­текою? (Екскурсія)

Екскурсія - латинське слово, означає колектив­не відвідування.

Вітаємо другого переможця туру. І знову рекламна пауза. Запрошуємо третю трійку гравців. Завдання третій трійці гравців.

- Назвіть книги, які знають все. (Енциклопедія)
Енциклопедія - з грецької мови перекладається

- «коло знань». Це науково-довідкове видання, що дає систематичні (за алфавітом або за темами) знання. Вітаємо третього переможця туру. А тепер гра з глядачами.

- Що у всіх книжок спільне? (Назва)
(Рекламна пауза).

Фінальна гра.

- Жодна людина не в змозі прочитати всі книги, які видаються у нас або за кордоном. Потрібно ви­брати найцікавіші та найнеобхідніші. Це ви зумієте зробити, якщо дізнаєтесь про секрет «золотого ключика». В кожній бібліотеці є такий ключ до них. Назвіть його. (Каталог)

Каталог - систематичний перелік предметів, книг. Каталог складається із карток. На кожній - прізвище автора книги, її назва, прізвище художника, місто, де вона надрукована. Код, випуск. На деяких картках є малюнки із книг і коротке оповідання про неї.

Вітаємо переможця гри.

Переможцю пропонується супергра.

Що допоможе читачеві швидко зорієнтуватися у змісті книги? (Анотація)

Анотація - короткий зміст книги. Декілька ряд­ків, найчастіше маленьким шрифтом на першій, чи на останній сторінці. Звичка користуватися анотаці­єю - одна із головних звичок вдумливого читача.

Поля письменник-агроном

Засіяв буквами-зерном.

Отож, читачу, поспішай

Зібрати мудрий урожай.

Ігор Січовик

Брейн – ринг за казками

Ви, мабуть, пам'ятаєте українську народну казку «Солом'яний бичок» і, безумовно, знаєте, що бичок-третячок зі соломи зроблений, смолою засмалений упіймав ведмедя, вовка, лисицю і зайця, які у викуп за своє життя принесли бабі та діду ме­ду вулик, овець отару, курочок та гусочок, усякої птиці, а ще стьожок, сережок, намиста доброго. Дід з бабою забагатіли із цього майна. А що ж після цього сталося з самим бичком?

(Розтав на сонці)

Хто з героїв просив:

«Гуси, гуси, гусенята? Візьміть мене на крилята Та понесіть до батенька, А в батенька - їсти, пити, Ще й хороше походити»?

(Івасик-телесик)

 Хто з українських письменників написав п'єсу-казку «Котигорошко»?

(А. Шиян)

 Як брати Грім назвали музичний ансамбль, у якому грали: півень на балалайці, кіт на скрипці, пес на барабані, осел на гітарі?

(«Бременські музиканти»)

 Хто написав казку «Коник-горбоконик»?

(П. Єршов)

 Як .звали робітника, який працював у попа? З якої казки О. Пушкіна цей персонаж?

(Балда. «Сказка о попе и о работнике его Балде»)

 У якій казці Іван-царевич,  щоб спасти свого вірного друга Булата-молодця, порізав своїх дітей і помазав кров'ю скам'янілого друга?

(«Казка про Кощія Безсмертного»)

 У якій казці козак дав королівні ягоди, від яких у неї виросли роги, за те, що вона забрала в нього коня     Гувера,     торбинку-волосянку,     торбинку-

дротянку?

(«Козак Мамарига»)

 Кому багач шепотів на базарі на вухо: «Що зно­ву тебе продають? Так тобі і треба. Та я не такий дур­ний, щоб тебе купити?»

(Корові, казка «Як Микола був коровою»)

 Хто написав казку «Федорине горе»?

(Корній Чуковський)

 У якій російській народній казці сини царя шу­кали собі наречених за допомогою стріл?

(«Царівна жаба»)

 Хто прилетів до царя на обід летючим кораблем разом із дурнем?

(Слухало, Скороход, Стрілець, Об'ідайло, Обпивайло, Морозко і той, що дрова ніс)

 Який зарубіжний письменник написав казку «Червона шапочка»?

(Шарль Перро)

 Ким зробив цар Султан трьох сестер, які пряли пізно ввечері під вікном, у казці О. Пушкіна «Казка про царя Султана»?

(Першу - поварихою, другу - ткалею, третю - царицею)

 Який наряд був у короля з казки Андерсена «Новий наряд короля»?

                                                (Він був голим)

Як звали найбалакучішу жінку в український народних казках?

(Хвиська)       

/ У якій казці верба допомагала дівчині виконувати забаганки мачухи?

(«Золотий ключик»)

 Шарль Перро одну зі своїх казок назвав «Кіт у| чоботях», а яка друга назва цієї казки?

(«Пан Кіт)

 У казці Р. Кіплінга «Мауглі» всі звірі боялися червоної квітки, яка була лише у людей, і якою одного разу скористався сам Мауглі у боротьбі з тигром Шер-Ханом? Що це за квітка?

(Вогонь)

 Хто написав казку «Жабка-мандрівниця»?

(В. Гаршин)

 Як звали подружку Буратіно у казці «Золотив ключик,   або   Пригоди   Буратіно»?   Хто   автор   цієї казки?

(Мальвіна. О. Толстой)

 У якій казці собака запросив вовка в гості, коли в   господаря   було   весілля,   і   пригощав   його   під столом?

(«Сірко»)

 Хто, і в якій казці ловив рибу хвостом?

                     (Вовк. «Лисичка-сестричка та вовк-панібрат»)

За   допомогою   чого   принц   перевірив,   чи справжня принцеса прийшла до них уночі, хто автор цієї казки?

(«Принцеса на горошині». Андерсен)

3   чого   було   зроблено   ліжко   Дюймовочки  в однойменній казці Андерсена?

(З горіхової шкаралупи)

 У якій казці їжак перехитрив зайця?

(«їжак і заєць»)

 Згадайте назву казки та ім'я героїні, яка! маючи качалочку, обміняла її на курочку, курочку на качечку, качечку на гусочку, гусочку на ягничку, ягничку на невістку, замість якої їй дали собаку?

(Лисичка. «Лисичка-сестричка») /

Назвіть головну героїню казки Г.-Х. Андерсена «Снігова Королева».

(Герда)

 У якій українській народній казці герой так покрутився на камені, що юшка потекла?

( «Іван-Побиван »)

 Який герой в однойменній казці послухав малих дітей,   яких  до нього  послали,  визволив  від змія князівну і віддав її князеві?

                                        («Кирило Кожум'яка»)

/ У якій російській народній казці Іванко повинен

був   свиснути   та   крикнути:   «Сивка-бурка,   вещий каурка! Стань передо мной, как лист перед травой!»?

(«Сивка-бурка»)

 Хто допоміг Мартинкові знайти своє щастя у російській народній казці «Волшебное кольцо»?

(Пес Журка, кіт Васька)

/ Хто з українських письменників писав казки для дітей?

(І. Франко, Панас Мирний, Леся Українка, Марко Вовчок, О. Пчілка, А. Шиян)